Розділи сайту
Павловський Володимир Хомич: видатний інженер-будівельник з Червоного
Учасник Великої Вітчизняної війни, ліквідатор аварії на ЧАЕС.
Нагороджений 2 орденами, 19 медалями, Почесною грамотою Президії Верховної Ради УРСР, пам’ятною медаллю “Благородство та милосердя” Вірменії, знаком “Шахтарська слава” та іншими відомчими відзнаками.
Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки за розробку і впровадження методу підрощування при зведенні Київської телевежі та Лауреат премії ім. М. С. Стрілецького Всесоюзного науково-технічного товариства будіндустрії.
Почесний член науково-технічного товариства будівельників України.
***
Павловський Володимир Хомич родом із селища Червоне на Житомирщині. Народився 24 квітня 1929 року. Після закінчення середньої школи навчався у Київському політехнічному інституті та отримав диплом гірничого інженера-шахтобудівельника, а після закінчення навчання в Київському національному університеті будівництва та архітектури здобув фах інженера-будівельника з промислового та цивільного будівництва.
У будівельній галузі працював понад 60 років, займаючи послідовно посади від виконроба до начальника головного управління Міністерства сільського будівництва УРСР.
Безпосередньо на будівництві працював з 1956 року, починаючи з посади виконроба в “ШБУ-2” тресту “Краснолучшахтбуд” на спорудженні шахти Київська №1 у м. Ровеньки Луганської області. Пізніше працював у системі Мінмонтажспецбуд України начальником “СУ-21”, заступником керуючого та головним інженером “Тресту Центростальконструкція”.
Під його безпосереднім керівництвом вперше у світовій практиці методом підрощування змонтовано суцільну зварну металеву вежу Київського телецентру висотою 380 метрів і масою 2800 т.
Методом насування встановлені у проектне положення 60-метрові металеві форми над глядацькою залою Палацу Україна.
Піднято на проектну відмітку стрічковими гідродомкратними підйомниками блок покриття павільйону на ВДНГ площею 3600 м², який попередньо було зібрано на землі.
За його пропозиціями змонтовано ряд металевих веж висотою 60-120 метрів методами повороту через шарніри.
Під його керівництвом та безпосередньою участю виконано монтаж конструкцій на Рівненському хімкомбінаті, Калуському хімічному і Подільському цементному заводах та інших підприємствах авіаційної, металургійної, машинобудівної і хімічної промисловості України.
У системі Мінсільбуду України працював керуючим “Трестом Укроргтехсільбуд”, головним інженером комбінату Київсільбуд, головним інженером об’єднання “Київоблагробуд”. За цей час було введено в експлуатацію понад 600 тис. м² житла, шкіл, дитячих закладів, об’єктів соцкультпобуту, переробної промисловості, тваринницьких комплексів та інших об’єктів.
З травня по вересень 1986 року здійснював керівництво роботами, пов’язаними з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
У 1989 році був направлений у Вірменію для надання допомоги потерпілим районам після руйнування землетрусу, де до 1991 року займав посаду начальника Головного управління Головвірменагробуд. Під його керівництвом у 47 селах збудовано понад 120 тис. м² житла, 14 шкіл на 1600 місць, дитячі садки, тваринницькі приміщення більш як на 25 тис. голів худоби в Амасійському, Гукасянському та Талінському районах, що постраждали від землетрусу. Відбудована Ширакська птахофабрика на 4 млн. голів бройлерів та інші об’єкти.
Після закінчення робіт у Вірменії був призначений консультантом з будівництва Київської облдержадміністрації, пізніше – головним спеціалістом Київського обласного регіонального центру з ліцензування спеціальних видів робіт у проектуванні та будівництві.
Трудову діяльність закінчив у 2014 році в СП “Основа-Солсіф”, виконуючи окремі технічні проекти металевих конструкцій та технологій їх монтажу.
Він є автором 15 винаходів, більше 100 раціоналізаторських пропозицій, 3 книжок на будівельну тематику, понад 50 статей у науково-технічних журналах.
З 1967 по 1976 роки обирався членом Республіканського комітету профспілки працівників будівництва і промбудматеріалів та майже 20 років – членом республіканської та обласної творчої науково-технічної спілки будівельників України.