Розділи сайту
День авіації у Червоному
День авіації в Україні відзначають в останню суботу серпня, але цей день в календарі має ще одне важливе значення – День пам’яті загиблих захисників і захисниць. І до однієї, й до другої дати краєзнавці Червоного мають дотичність. Отже, День авіації вирішили відзначити раніше, запросивши на зустріч військового льотчика, підполковника у відставці Шафранського Анатолія Анатолійовича.
Ця зустріч була ніби зліт аероплана: на одному диханні, захоплюючою, змістовною.
Спочатку ознайомилися з історією літакобудування в Червоному, а вона має досить багато цікавих моментів:
– Федір Федорович Терещенко розпочав свою діяльність ще в молодому віці: в 21 рік він продемонстрував літак власного виробництва на виставці повітроплавання в Москві на початку січня 1910 року. Там він успішно виступив з доповіддю, яку супроводжував показом діапозитивів, пояснюючи конструкцію моноплану:
– 1909 року поблизу палацу була облаштована (на той час уже повноправним) господарем маєтку авіамайстерня, яка згодом переросла у літакобудівний завод;
– для літакобудування були відібрані найкращі місцеві спеціалісти: Коденський, Журбіцький, Смутний, Маковецький, Бутковський, Уляницький, Стельмах, Хмельницький та інші;
– в Червоному працювали знані особистості: авіаконструктори Григорович Дмитро, Сікорський Ігор, Григор’єв Володимир, відомий пілот Петро Нестеров, юний Юліан Піонтковський – в майбутньому відомий випробовувальник літаків;
– особливо цікавим є те, що Федір Федорович запросив також жінку-пілота Любов Галанчикову для участі у випробувальних польотах.
В музеї зберігаються рукописні спогади слюсаря-складальника літаків Андрія Омеляновича Коденського, з яких ми дізнаємося про перебування в Червоному Нестерова П.М. та Галанчикової Л.О.
Саме завдяки цим спогадам були написані повість С.Вішенкова “Авіатриса” та однойменний вірш О.Косенка, надрукований в книзі цього ж автора “Завод – це долі людські”.
Ознайомивши гостя та присутніх з цією історією, краєзнавці продемонстрували інсценування вірша “Авіатриса”, уявно перенісши всіх у ті далекі часи.
Ще одна маловідома риса таланту Федора Терещенка була висвітлена
на заході – захоплення музикою. І не просто захоплення, а написання музичних творів, один з яких присутні мали нагоду прослухати.
А почалося все зі спільного проєкту “Єднання неба й музики буття”, який дебютував у березні місяці в музеї космонавтики ім. С.П.Корольова за участі
ГО “Олександрійська скрижаль”, музею музичної школи ім. Бориса Лятошинського та КЗ “Центр культури і дозвілля” Червоненської селищної ради.
Отже, даним заходом ми продовжили “політ” проєкту, сягнувши дальших висот – від терещенківських літаків до сучасної авіації.
Час послухати запрошеного! Пан Анатолій ретельно готувався до зустрічі: привіз манекен в екіпіруванні пілота (що найбільше здивувало глядачів), доставив свої робочі планшети, макет літака МІГ-21, фотографії, ручку управління літаком, яка у нього залишилася як сувенір…
Виявляється, що з Червоним у нашого гостя давні зв’язки: в 60-х роках минулого століття він гостював тут у родині свого дядечка, і в теперішні дні в містечку також мешкає його рідня.
Але найцікавіше лише починалося:
Далі Анатолій Анатолійович розповідав про студентські будні та перші самостійні злети, про особливі, екстремальні моменти, які траплялися протягом його 25-річної військової служби. Все було настільки цікавим і захоплюючим, що зовсім не відчувався плин часу, хотілося слухати, слухати і слухати. Для військового крім служби велике значення має також те, хто “тримає його тил”. Від вибору супутниці життя, її розуміння, терпіння, підтримки значною мірою залежить успіх військового. З дружиною нашому гостю поталанило, майже 48 років пліч-о-пліч з Оленою Василівною вони йдуть по життю.
Службовими сходинками Анатолій Шафранський піднявся від молодшого лейтенанта до підполковника та заступника командира авіаційного полку.
Після такої розлогої оповіді, в залі все ж виникали питання:
На пам’ять про цю теплу зустріч обмінялися подарунками. Для музею Анатолій Анатолійович залишив свою робочу мапу та світлини.
Музей, за традицією, вручив гостеві книгу Г. Мокрицького “Червоне. З історії містечка”.
Зустріч залишила по собі особливі враження як у шановного гостя, так і у вдячних йому слухачів.