Розділи сайту
Ківгіло Нінель Федорівна: берегиня історії Червоного
Варта уваги особистість, завдяки якій ми маємо змогу поринути у далеке минуле, ознайомитися з історією Червоного та людьми, які її творили і продовжують творити. Це НІНЕЛЬ ФЕДОРІВНА КІВГІЛО. Маючи 55-літній стаж роботи на цукровому заводі, знаючи працівників підприємства і мешканців селища, вона зібрала багатющий матеріал для створення музею.
***
Народилася Нінель Федорівна 12 січня 1932 року в смт. Олександрівка, що на Кіровоградщині. Тяжкі роки прийшлися на її дитинство та юність: голод, Друга світова війна, евакуація (згадує про це, як про страшний сон), відбудова… Закінчивши семирічку, вступила до Смілянського технікуму харчових технологій, який закінчила в 1951році.
В 19-річному віці, маючи спеціальність технік-хімік, прибула до Червоненського цукрокомбінату. Це молоденьке, худеньке,
у веснянках дівчатко не справило одразу впевненості у керівництва, але про таких кажуть: “На скаку коня зупинить “.
Маючи гарні знання, вольовий, запальний характер Неля Федорівна впевнено пройшла трудовий шлях від техніка-хіміка до інженера зміни, інженера з техніки безпеки і охорони праці та голови профспілкового комітету комбінату. На всіх цих поприщах вона відзначалася своєю принциповістю, наполегливістю і мудрістю. Користувалася великою повагою, як в колективі, так і в вищих інстанціях.
В сім’ї, яку вона створила з Борисом Петровичем Мазуром, народилося і зросло дві доньки Наталія та Ірина. Маючи надзвичайну зайнятість на роботі, зуміла виховати порядних і добрих дітей, обом надати можливість отримати вищу освіту. Сьогодні Неля Федорівна проживає біля молодшої, Ірини. Втішається чотирма онуками та двома правнучками.
Але повернемося до робочих буднів Нінель Федорівни.
Поряд з численними турботами на підприємстві: віддано працювала в заводі,15 років нею був керований профспілковий комітет цукрокомбінату (а це і організація роботи профспілкових груп, змагань між цехами і підрозділами, робота клубу – був хор, спортивна робота), мала заповітну мрію, яка заключалася в тому, щоб увіковічити імена тих, хто творив добро своєю наполегливою працею ще з часів заснування цукрового заводу. І це Неля Федорівна успішно втілила в життя!
Десять років кропіткої роботи із збирання музейних експонатів (фотографій, документів, розповідей і т.п.), у ті складні для заводу часи домоглася виготовлення і оформлення стендів, вітрин і, так би мовити, результат наяву! Дві музейні кімнати, які розміщені в “Центрі культури і дозвілля” ( в приміщенні, де будувалися перші в Україні літаки) перенусуть вас у далеке минуле і проведуть по різних етапах розвитку заводу, селища, познайомлять з його ЛЮДЬМИ. За цю титанічну роботу, за неоціненний вклад у створенні такої ПАМ’ЯТІ, низький уклін Вам, Нінель Федорівно! Нехай ще довго б’ється Ваше велике і невтомне серце. Будьте до останнього подиху потрібні своїми мудрими порадами, настановами. Нехай сторицею повернеться Вам все те добро, яке Ви творили впродовж свого життя!
***
У свої 92 роки Неля Федорівна має добру пам’ять, світлий розум, невгамовний характер. Надає, при необхідності, консультації зі свого багатющого запасу знань.
Андрійчук Тетяна Григорівна