Симон Ольга Дмитрівна: провідник у світ мови та літератури

Є професія у світі – серце віддавати дітям!
Серце вчителя безкрає, як би він його не краяв.
Тому гідний вчитель шани. Так, любові і пошани.
За роботу непросту і за те, що я росту!

Саме таких слів заслуговує Симон Ольга Дмитрівна!

***

Ольга Дмитрівна навчала мене українській мові та літературі впродовж 6-ти років. Завдяки якісному навчанню, я всі ці роки вільно спілкуюся рідною мовою. Пишу вірші, маю творче мислення. Відверто, мова та література мені не так подобалися, як історія, біологія. Та все ж, зараз я розумію, наскільки цінний багаж знань зібрала мені у життєву дорогу Ольга Дмитрівна.

Сидів на її уроках завжди на першій парті. На літературі з Дмитром Бакривом, на мові – не пам’ятаю. Література давалася мені легше за українську мову. Вірші, перекази – я полюбив ще юнаком. Розповідати домашнє завдання Ользі Дмитрівні було легко та спокійно. Не відчувалося якогось стресу, хоча вона була стримана та любила дисципліну.

***

Народилася Ольга Дмитрівна 11 серпня 1955 року у селищі Великі Мошківці, Андрушівського району (нині Бердичівський), Житомирської області.
У 1972 році закінчила Великомошківецьку середню школу та в цьому ж році вступила до Одеського державного університету ім. Мечнікова на філологічний факультет.


У 1977 році здобула вищу освіту за спеціальністю “українська мова і література” та отримала кваліфікацію філолога, викладача.
З 1978 року по 2021 рік працювала вчителем української мови та літератури у Червоненській середній школі.

Одружена. Разом із чоловіком Олександром, який працював зубним техніком у Червоненській лікарні, виховали двох доньок, мають четверо онуків. Ольга Дмитрівна брала активну участь у житті школи та селища. Шанує і любить рідну мову, українську пісню.

Багато років була учасницею вчительського народного ансамблю “Дожниця”.

Протягом усієї педагогічної діяльності намагалася навчати та виховувати так, щоб у кожному дитячому серці запалити вогник пізнання, мислення, добра. Щоб навчання приносило учням радість, успіх і задоволення. Щоб не соромно було заглянути їм у очі через багато років. Ніколи не шкодувала, що обрала професію вчителя.

Життєве кредо: віддай людині крихітку себе. За це душа наповнюється світлом.
(Л.Костенко)

Ольга Дмитрівна має вищу кваліфікаційну категорію, старший вчитель, нагороджена знаком “Відмінник освіти України”.

З 2021 року працює вчителем української мови та літератури в творчому, дружньому, доброзичливому колективі Крилівської гімназії. Ольга Дмитрівна продовжує сіяти добре, розумне, вічне.

Щиро дякую Симон Ользі Дмитрівні за моє навчання! Повірте, якщо наші очі колись зустрінуться, нам не буде соромно. Бажаю творчої наснаги, гарних учнів та здоров’я!

За матеріалами сімейного архіву

На розвиток сайту
З повагою, Антон Булій

Коментарі

Leave a comment