Розділи сайту
Веремієнко Тамара Іванівна: прекрасна вчителька біології та хімії
Ця стаття закриває цикл дописів про моїх найулюбленіших вчителів дитинства, а саме – Червоного. Прошу зауважити, що ті вчителі, яких я не виділив, також чудові. Просто історія, мова та література, біологія – мої фаворити як і їх викладачі.
***
Тамара Іванівна викладала у мене біологію до 8-го класу включно. Далі був Сторожук Олександр Васильович. Методи у них були різні, у кожного по-своєму дієві та цікаві.
При першому ж знайомстві з Тамарою Іванівною, я відчув її авторитет розумної та вихованої людини. Лагідний і мудрий погляд, неконфліктність – все це відразу налаштовувало на довіру до вчителя.
Пам’ятаю, як ми бешкетували на уроках, щось викрикували, жартували. Здавалося, урок зірвано. Ні. Тамара Іванівна спокійно вирішувала будь-яку ситуацію. Ти тут галасуєш, дуркуєш і через хвилину вже не розумієш, яка сталася магія, чому ти заспокоївся і слухаєш про вакуолі та цитоплазму. А все просто. Одного лагідного погляду, інтонації Тамари Іванівни було достатньо, щоб тобі стало соромно за свої витівки.
Я з дитинства любив природу. Більше флору. З появою біології та Тамари Іванівни – це стало моїм захопленням на все життя. Я з таким задоволенням допомагав синові робити домашнє завдання по біології. Пройшло майже 30 років, а я пам’ятаю більше половини шкільної програми!
Уроки Тамари Іванівни були цікавими ще й завдяки різним дослідам. Розглядання під мікроскопом рослин, овочів. Пам’ятаю, що навіть з земноводними були якісь досліди. Поправте мене, якщо плутаю але у кабінеті біології наче був живий куточок. Стояли опудала тварин та риб. Заходячи в кабінет, я потрапляв у чарівний світ. На канікулах, ловив бабок, метеликів, різних жуків, пташок. Мені було цікаво, як у них все влаштовано до дрібниць.
З кожним класом біологія набирала обертів і ставало складніше, але Тамара Іванівна майстерно пом’якшувала цей перехід від простого до складного. Після уроку, я завжди залишався під враженням та думки мої були десь там, у флорі та фауні…
***
Веремієнко Тамара Іванівна народилася 23 січня 1940 року в селі Ольшана, Чернігівської області. 3 1947 по 1957 рік навчалася у Вільшанській середній школі. Після закінчення школи 2 роки працювала там вожатою.
У 1959 році вступила до Ніжинського педагогічного інституту ім. М. В. Гоголя.
Після закінчення, рік працювала в Костюківській середній школі вчителем хімії та біології.
Одружилася в 1965 році і разом з чоловіком переїхала до селища Червоного, де 32 роки пропрацювала також вчителем хімії та біології.
У 1989 році Тамарі Іванівні було присвоєно звання “Вчитель-методист”, а в 1994 році – “Відмінник освіти України”.
Паралельно, працюючи у червоненській школі, завідувала дослідними ділянками і кролефермою. Ці ділянки й досі функціонують станом на 2024 рік. У 90-х роках, морква вирощена на цих ділянках зайняла перше місце на агро виставці у Москві.
Має двох доньок. Пискун Ольга Петрівна працює у Червоному вчителем молодших класів з 1994 року. Старша донька – завідуюча бібліотекою у Житомирі. На даний момент Тамара Іванівна проживає у Червоному, на пенсії. Читає багато книжок, що було завжди її захопленням, окрім основної роботи у школі.
Дякуючи Ользі Петрівні та наданим світлинам Тамари Іванівни, я знову поринув у приємні спогади дитинства.
***
Добра посмішка Ваша, та погляд змістовний
Чарували і вчили водночас всіх нас
Хочу сказати Вам, пані шановна
Відмотати б в ті роки наш час…
У класі сонце сяє
Ви біля дошки з крейдою щаслива
І кожен з нас це пам’ятає
Кажу відверто й шанобливо
Пройшли роки, десятиліття
Вже ваші учні всі дорослі
Та річка знань, Вами пролита
Тече у нас і досі!
За матеріалами сімейного архіву
З повагою, Антон Булій