Андрушівська автостанція

Андрушівська автостанція. Останній транспортний пункт до омріяного Червоного. Раніше, коли ще не було власного авто та не ходили маршрутки з Києва, доводилося долати тернистий шлях. Особливо на свята та у вихідні.

Сісти у Києві на вокзалі у електричку (не комфортабельну як зараз, а у звичайну, там де лізли через вікна на травневі свята). Якщо дуже повезло, то ти сидиш до Брівок, якщо ні – стоїш ці дві години у проході🗿

Потім наступна естафета, забіг у Брівках до автобуса. Оо, це був ще той адреналін! Всі, хто їхав та виходив у Брівках, сідали (в ідеалі) у перший вагон по руху електрички. Щоб потім, швиденько дістатися автобусу та сісти. Я багато років так їздив до Червоного, завжди займав зручні місця для мами, а сам, часто поступався літнім людям та дітям 🚇

Автобус завжди битком був забитий тому, що за день лише кілька ходили Брівки-Андрушівка-Брівки. Їдеш, пилюка стоїть, чоловіки підганяють водія, бо “пиво виходить”…колорит. Лише потім – Андрушівка. Де вже немає такого ажіотажу на Червоненський напрямок, але декілька разів бувало, що і там як оселедці у банці їхали 🚌

Зараз, коли можна дістатися як маршруткою, так і власним авто, я трішечки ностальгую за тими часами. Був якийсь свій шарм у тій подорожі, так, саме подорожі…🧭

Більше – у нашому Instagram