Розділи сайту
З миру по крихті – пташині обід
Така гарна засніжена зима, що втішає нас своїми краєвидами, зовсім не тішить пернатих друзів, які страждають від холоду і голоду. Ось і вирішили гуртківці-краєзнавці допомогти їм пережити ці складні часи.
***
Одержавши завдання, кожен вдома виготовив годівницю. У суботу, дружно зібравшись в Центрі культури і дозвілля, вирушили до парку. Дуже приємно, що в наших заходах, екскурсіях, походах беруть участь і дорослі. Тож і цього разу Віктор Едуардович Левчук( дідусь Кирила) з повною відповідальністю поставився до даної справи: він виготовив хатинку для птахів, взяв інструмент для закріплення годівниць, приготував смаколики не лише для пташок, а й для дітей!
Хоча знову трохи нападало пухнастого снігу, але всі одягнулися відповідно до умов погоди і з настроєм “море по коліна” подались до пташиного царства!
Не встигли поринути у його володіння, як почули знайомий усім стукіт: два дятла, високо на деревах, по обидві сторони стежки завзято працювали. Помітити ми їх встигли, а ось зазнімкувати – ні: сполохані захоплюючими вигуками, пурхнули вглиб, там у них теж достатньо роботи. По слідах їхнього старання ми й визначали сухі дерева, на які Віктор Едуардович прикріплював годівниці.
А краєзнавчики (так я їх лагідно називаю) старанно насипали у них їжу: пшеницю, вівсяні пластівці, насіння льону…
Єва та Євгенчик Вітковські припасли для пернатих ще й шматочки сала, порозвішували їх на гілках.
Саша та Ілля Полковнійчуки, яких завжди супроводжує мама, з татом виготовили годівниці з великих пластикових пляшок, куди можуть дістатися і більші пташки.
Кирилко Левчук (мало що більший за будиночок для птахів) з дідусем прикріпили хатинку на сухому дереві.
Ще здивувала всіх така знахідка: в декількох місцях на гілках дерев висіли годівнички, які ми розвішували в минулому році! Отож і їм продовжили життя.
А скільки всього цікавого в зимовій природі поспостерігали! Тут, ніби заглядає хтось до нірки під вивернутим деревом.
Хто побачив у ньому їжачка, а хто обриси обличчя людини.
Гордо, під сніжною шапкою стоїть пеньок.
Хлопчаки жваво звільнили його від снігу і дісталися до гриба трутовика.
Через гамір, який учинився в тиші парку, ми більше ані побачили, ані почули птахів, але пригадали, які зимують у нас: горобці, сороки, ворони, дятли, синиці, сичі, куріпки, в’юрки, голуби та інші. Прилітають до нас на зимівлю (кочівники) снігурі, чижі, омелюхи, граки…
Краєзнавці відмітили, що біля хат менше стало з’являтися горобців – вони перемістилися на околиці, де позалишалися бур’яни, що так стали в пригоді пернатим своїм насінням.
***
Кожен з дітей поділився розповіддю про те, як вони вдома підгодовують пташок , що прилітають в основному синички і що найбільше їм подобається сало.
Одночасно, займаючись корисними справами, природолюби встигали побігати, позанурюватися в пухнастий сніг, весело і гучно поспілкуватися.
Збадьорені, розчервонілі, вже й трохи стомлені, повернулися всі до Центру культури і дозвілля. Тут посмакували традиційним гарячим трав’яним чаєм, який я готую щоразу з інших компонентів, а потім відгадуємо їх склад(цього разу були зелений чай, суцвіття базиліку і лимон). А як же апетитно хрумкали вафельними трубочками, спеченими Віктором Едуардовичем! Незмінним залишається наш девіз: “На природу з усім природнім!”
Ось так, поєднуючи приємне із корисним, ми проводимо свій час.
Бажаючих ( дітей і дорослих) дізнатися більше про наш край та його відомих особистостей, перебувати в гармонії із природою, відвідувати цікаві місця, ЗАПРОШУЮ до нашої спільноти!
==========================
Звертайтеся: 0679878426, Тетяна Григорівна Андрійчук.
Дякуємо воїнам ЗСУ за можливість проведення часу!