Розділи сайту
Відеоміст: Червоне – Куп’янськ, земляки – Ігор Петрук
16 лютого в Україні відзначають День військового журналіста. Цю дату було обрано на честь пам’яті військового журналіста Дмитра Лабуткіна, який загинув під час виконання бойового завдання поблизу Дебальцевого 16 лютого 2015 року, а започатковано відзначення цього дня Наказом Міністерства оборони України від 14.02.2018 року “Про відзначення військових журналістів “.
Тому, саме в цей день, краєзнавча родина Центру культури і дозвілля зібрала гостей на віртуальну зустріч з нашим земляком Ігорем Вадимовичем Петруком.
***
Пан Ігор володіє спеціальністю “Військово-політична журналістика”. Певний час під час проходження служби був відданий цій справі, на сьогодні ж він виконує військовий обов’язок на Куп’янському напрямку.
Цій зустрічі передували неодноразові спілкування з Ігорем Вадимовичем, аби більше дізнатися про його життєвий шлях, а, основне, погодити можливість і час зв’язку з ним. Були взаємні сумніви та хвилювання, але ми це зробили!
Нам посприяли ті умови, які могли б завадити: панові Ігорю керівництво виділило час для спілкування; у нас не вимикалася електрика, в приміщенні бібліотеки було тепло. Поряд з гуртківцями місця зайняли небайдужі дорослі місцеві мешканці та гостя заходу – заступник голови ГО “Олександрійська скрижаль” Наталія Володомирівна Обштат.
Приємною несподіванкою для нас, а, згодом, і для пана Ігоря, стала присутність на заході Інни Олегівни Кошіль – одногрупниці по дитсадку, однокласниці Іннусі Айнбіндер.
Пані Інна з таким трепетом у душі розповіла про свого друга, підготувавши глядачів до зустрічі. Зазначила риси характеру, притаманні йому: вихованість, ерудованість, цілеспрямованість, інтелігентність, правдолюбство, сміливість, наполегливість, любов до природи, волелюбство, обґрунтувавши кожну з них. І все це було у ньому ще зі шкільних років.
Перший справа – Ігор Вадимович Петрук
Хвилюючий момент з’єднання, завдячуємо нашим операторам- гуртківцям Марині Кропивницькій та пані Іванні Полковнійчук. І ось довгоочікуване з’єднання з північною Слобожанщиною!
На одному диханні ми вислухали розповідь пана Ігоря про його життя-буття. Він настільки всебічно описав свій життєвий шлях, що й не надійшло багато зустрічних запитань після розмови.
Краєзнавці також готувалися до такої події: діти малювали малюнки для Ігоря Вадимовича та його побратимів.
Ніна Олександрівна Климчук, організатор культурно-дозвіллєвої роботи с. Малі Мошківці, виготовила обереги – голуби МИРУ, які символізують швидке повернення додому.
В День дарування книг панові Ігорю анонсували дарунок книги Георгія Мокрицького “ЧЕРВОНЕ. З історії містечка”.
Розповіли земляку про існування в місцевому ліцеї гуртка “Юні журналісти” під керівництвом Наталії Василівни Пально, показали перший випуск внутрішкільної газети “Класна хвиля”, яку готують і випускають учні.
На завершення спілкування наш ГЕРОЙ дорослим радив берегти свої родини, з особливою увагою ставитися до тих, хто повертається з фронту. Звертаючись до молодшого покоління, закликав їх до читання, читання книг, корисної інформації в соцмережах.
Після щирої вдячності гостю та взаємних побажань всього найкращого, під гаслом “Повертайтесь живими додому!” зв’язок було припинено.
Зал ожив. Усі активно ділилися враженнями. До слова запрошується пані Наталія Обштат. Вона розповіла про знайомство з паном Ігорем, про їхню, поки що, єдину очну зустріч. Звернула увагу присутніх на поезію, якою захоплюється наш воїн: вона непроста, потребує глибокого осмислення. Пані Наталія чуттєво продекламувала деякі вірші, уривки з них опубліковані на сторінці ФБ Igor Petruk.
***
Ти цар царів і доктор всіх наук
Усіх часів він твій, найвищий титул
Коли біжить онучка чи онук,
І витерши сльозу, в тобі розмиту Береш на руки босоногий світ
В його обійми загорнувши днину,
Тримаєш, як розлогий родовід,
Усі його набутки і провини…
Богдан Томенчук (уривок)
Варто відзначити, що на цьому заході відбулася ще одна зустріч Наталії Обштат з родичкою, мешканкою Червоного, Діаною Павлівною Добровольською-Тригуб. Це сталося вперше завдяки ознайомленню зі щоденником діда пані Діани Березівського Василя Васильовича, в якому простежується родинний зв’язок Березівських та Обштатів (то вже окрема цікава історія).
Подякували воїнам ЗСУ за можливість жити, творити і проводити заходи.
Хвилиною мовчання вшанували пам’ять військових журналістів, воїнів-земляків і всіх загиблих.
Проведенням цього заходу ми об’єднали
ФРОНТ і ТИЛ, РОДИНИ і ПОКОЛІННЯ, МИНУЛЕ і СУЧАСНЕ!
========================