Розділи сайту
Футбольне Червоне: Цукровик, шкільна команда та ФЗУ
У зв’язку з початком Чемпіонату Європи з футболу 2024, я вирішив згадати команди Червоного, гравців, тренерів. Як виявилося, є про що розповісти. Окрім основної команди цукрового заводу, діяли ще дві – шкільна, та команда ФЗУ. Про них та їхні досягнення піде далі мова.
***
Свою розповідь я почну з 1950-60-х років тому, що володію інформацією починаючи з цього часу. Можливо, було щось і раніше але, на жаль, немає кому це пригадати.
У нашому Червоному з’явилося три основних футбольних команди: “Цукровик” при цукровому заводі, шкільна команда при середній школі та футбольна команда ФЗУ. Як і у попередньому матеріалі про оркестри, багато вихованців шкільної команди грали у “Цукровику”, який був самим відомим клубом селища.
Цукровик
Тренером та засновником “Цукровика” був Олійник Павло Іванович. Він був як тренером, так і приймав участь у якості судді на деяких матчах. Відомі футболісти 50-60х: Каленський, Шишкін, Масель Ігор, Грабовський Анатолій. Ігор Масель виділявся своїми ігровими якостями. Команда “Цукровик” грала проти цукрових команд та звичайних з Бердичева, Житомира. Основним тренувальним місцем команди був стадіон за будинком культури. Цей стадіон зробили грабарі, які свого часу вирили став на Грабарці. В ті часи, “Цукровик” був непоганою, зіграною командою. Вигравали у Бердичівського “Енергетика”, шкіряного заводу.
З часом, команда прогресувала, додалося багато талановитих гравців. Як і в усьому світовому футболі, зросли швидкості, хлопці стали впевненішими. Команда продовжувала грати на Кубок області, Чемпіонат області, Кубок Житомирського тресту. Вигравали та їздили на першість цукровиків України в Черкаську область.
Забезпеченням команди займався цукровий завод, виділяв транспорт. Керівництво сприяло спорту завжди.
Склад команди “Цукровик”, 1970-ті роки
Команду постійно поповнювали нові гравці: Колесник Євген, Владіміров Леонід, Оксенюк Іван, Іщук Степан, Селезньов Володимир, Кондратюк Василь – центральний захисник, Трусов Юрій “Феник”- півзахисник, Лисецький Василь – півзахисник, Колодій Степан, Кулик Петро. Особливо виділявся Цимбаліст Петро – центральний півзахисник, В’ячеслав Колодій – півзахисник, Білоножко Петро – нападник. Конюх Степан – захисник. Чудовим воротарем був Колосівський Віктор на прізвисько “Аніськін”. Ще один воротар, Сергій Дейнека. Самим довгограючим воротарем був Осіпов Володимир. Легендою був Надуда Олександр Володимирович – багаторазовий призер за часів Радянського Союзу на стометрівці. “Саша, відрив…” і ніхто не міг його наздогнати.
До команди доєднався Сусол Юрій Павлович – захисник, який і став тренером “Цукровика” по теперішній час. Також у 70-х почав виступати за “Цукровик” – Науменко Анатолій Григорович, який потім буде тренувати шкільну команду.
Сусол Юрій Павлович
Окрім тренерства, Сусол Юрий Павлович був методистом виробничої діяльності, займаючись багатьма спортивними напрямками, такими як: футбол, волейбол, настільний теніс, лижі.
В ті часи, головними суперниками за трофеї були команди з Андрушівки. “Цукровик” грав навіть з Інститутом фізкультури з Києва у Червоному. Це були зіркові часи команди у період з 1978 по 1983 роки.
Дударчук Олександр
Мій дядько, Дударчук Олександр, також встиг пограти за “Цукровик” півзахисником, але недовго, десь у 1978-79 роках. Була за його участі і кумедна історія.
Якось “Цукровик” повертався з гри із Овруча, у Житомирській області. У автобуса закінчилось пальне. Вони під’їхали до заправки, а повз проходили дівчата. Час був пізній і мій дядько вигукнув якийсь жарт до дівчат. Це підхопили хлопці з команди та всі повиходили з автобуса. Дівчата перелякалися та розбіглися. Тут під’їхав дільничний і запитав, у чому справа. Хлопці сказали, що не дають бензину. Дільничний дізнавшись, що це “Цукровик”, сам був родом з Гальчина, швидко вирішив питання і автобус заправили пальним.
***
З 1993 по 1998 роки “Цукровик” знову набрав колишніх обертів та показував гарні результати.
Більш сучасне покоління: Трусов Назар – півзахисник, Гвоздь Валік, Ящук Владислав – захисник, Ящук Юрій Валентинович – півзахисник. Деякі наші хлопці грають за Андрушівку.
Голова селищної ради, Ящук Юрій Валентинович дуже полюбляє футбол та всіляко сприяє заходам, пов’язаним зі спортом. Певний час сам грав за “Цукровик”.
Зараз команда грає лише на район. Тренуються та виступають у спортзалі “Центру дозвілля”,на штучному стадіоні у Червоненському ліцеї та на основному трав’яному газоні у тому ж ліцеї. На виїзні матчі команда дістається своїми силами. До сьогодення, вже багато десятиліть, головним тренером “Цукровика” є Сусол Юрій Павлович.
Шкільна команда
Шкільну команду на початках тренував Мар’янко Володимир Васильович. Він був чудовим вчителем фізкультури та за сумісництвом – тренером. У 1973 році команда виграла чемпіонат області серед школярів і приймала участь у Всеукраїнських змаганнях. Це було найбільше досягнення за всю історію існування команди. З останніх досягнень сучасності: 2000-й рік – 3-тє місце в Чемпіонаті області, 2001-й рік – 3-тє місце. Шкільна команда й досі діє, просто зменшився об’єм змагань в зв’язку з війною. Юнацька команда у 2024 році взяла 3-тє місце у Бердичівському районі. Тривалий час команду тренує Науменко Анатолій Григорович.
Науменко Анатолій Григорович
Анатолій Григорович має великий спортивний досвід за плечима та займав солідні державні посади. Був селищним головою у 90-х.
Відомі гравці всіх часів: Білоус Анатолій Іванович, кандидат в майстри спорту з футболу, центральний півзахисник, нападник. Владислав Ящук, Ковалюк Антон, Вакулович Дмитро (загинув на війні), Талайло Ілля.
Футбольна команда ФЗУ
Про цей колектив вже так багато не розказати, як про два попередніх. У ФЗУ грали, переважно, хлопці після армії. Тренував команду Надуда Станіслав Васильович. Все забезпечення та логістику брав на себе Житомирський цукровий трест, до якого належало училище. Команда також грала і на район. Колектив проіснував до 1980-х років. Після розпаду футбольної команди, ще деякий час діяв волейбольний напрямок. Якихось особливих досягнень в історії не збереглося.
***
Підбиваючи підсумки спортивної розповіді, я не перестаю дивуватися, як у такого невеликого селища стільки цікавих історичних подій. Бажаю здоров’я та натхнення Сусолу Юрію Павловичу, Науменку Анатолію Григоровичу, Ящуку Юрію Валентиновичу для підтримки та продовження спортивної діяльності у Червоному.
Особиста подяка за спогади:
Сусолу Юрію Павловичу
Науменку Анатолію Григоровичу