Мар’янко Володимир Васильович: спортивний батько Червоного

Почавши свою краєзнавчу діяльність, я неодноразово чув побажання та прохання від мешканців Червоного, написати матеріал про легендарного вчителя фізкультури та просто гарну людину – Мар’янка Володимира Васильовича. Виконуючи побажання великої кількості людей, поколінь, які виховав Володимир Васильович, я отримав задоволення, пізнаючи його як особистість.
Готуючи матеріал та спілкуючись з родичами, мій знайомий – Тарас Коновалов, надав матеріал свого дідуся, який був добре знайомий з Володимиром Васильовичем та колись написав про нього цілу статтю у газеті. Прочитавши її, я зрозумів, що додати мені більше нічого тому, пропоную ознайомитися з матеріалом Коновалова Василя Євгеновича.

***

“Сьогодні хочу познайомити читачів із тим, хто заслуговує на увагу – це вчитель фізичної культури Червоненськоі ЗОШ – Володимир Васильович Мар’янко, який заслужив повагу педколективу, батьків і учнів.

Володимир Васильович закінчив Кам’янець-Подільський державний педагогічний інститут, факультет фізичного виховання, служив в армії, був поранений в Угорщині.

В 1958 р. направлений у Червоненську середню школу вчителем фізкультури, де пропрацював до 1992 р.
З приходом в школу Володимира Васильовича, змінилось ставлення до фізичної культури і в школі, і в селищі Червоному.

Хоч умови тимчасово були відсутні для занять, але масовість в спортивних змаганнях зросла, з’явилась зацікавленість до фізичної культури й спорту.
Своїм прикладом Володимир Васильович прищеплював інтерес учнів до занять фізичною культурою й спортом. Володимир Васильович мав перший спортивний розряд з футболу, першу суддівську категорію, захищав честь Червоного на районних змаганнях.

Володимир Васильович ознайомлювався зі школами в районі, бував і в інших школах Ружинського й Попільнянського районів. Він хотів перейняти досвід роботи й обладнання спортивних споруд. Так розпочалась творча робота. Потрібно було кілька років, щоб і спортивний майданчик, і спортивний зал стали не гірші, а кращі в районі.
Був оформлений спортивний зал, встановлене нестандартне обладнання для занять на спортивному майданчику для учнів 4-10 класів і обладнано гімнастичне містечко для учнів 1-3 класів біля приміщення школи.

Районний відділ освіти присвоїв у 1972 році Червоненській СШ звання школи передового досвіду у ігровій і змагальній формі, де використовували музичний супровід.

 

Однією з центральних завдань фізичної культури Володимир Васильович вважав створення особистості учня. Наприклад, такі якості характеру, як почуття відповідальності, колективізму, дружби. Вони розвиваються і проявляються під час спортивних і рухливих ігор. Володимир Васильович приділяв багато уваги самостійній роботі школярів.
На уроках завжди була вимогливість до виконання вправ, поведінки учнів. Не було випадків пропущення занять без поважних причин, відсутності спортивної форми. В своїй роботі він ніколи не забував приділяти увагу дітям із послабленою фізичною підготовкою. Двічі на тиждень він займався такими учнями.
Традиційними в школі стали на той час спортивні свята, які показували не лише досягнення класів, але і згуртовували колектив. Стали традиційними проведення дня здоров’я та спорту.

З ініціативи Володимира Васильовича проводились масові змагання з легкої атлетики, лижного спорту, волейболу, футболу.

Ці успіхи – не рекламний показ своїх можливостей. Спочатку йому було важко, складно. Але пізніше, в процесі роботи, за рахунок виявленої волі, наполегливості, любові до своєї справи, відповідальності перед самим собою до таких людей обов’язково приходить успіх. Досягнутий успіх окрилює, а той час, що швидко збігає, взагалі допомагає забути невдачі.

В школі за період роботи Володимира Васильовича зменшилась кількість учнів, віднесених до спецмедичної групи. Учні систематично займалися в спортивних секціях. В школі пам’ятають своїх спортсменів, які займали перші місця в обласних змаганнях з гімнастики – Аркадій Семеняка, Юрій Рак, Люба Шентенко, з акробатики – Людмила Турська, з настільного тенісу – Борис Суботенко, з лижного спорту – Сергій Венжик.

 

Як тут не згадати нашого легендарного бігуна та багаторазового призера Радянського Союзу та України – Надуду Олександра Володимировича.

 

Володимир Васильович – це вчитель з великої літери, це людина, з якої потрібно брати приклад. Багато учнів школи хотіли бути схожими на нього, бути такими як він, фізично і всебічно розвиненими, розумними, сильними, спритними, добрими, щедрими, невтомними, готовими справитись з будь-яким завданням.

Я не хочу називати багато цифр про спортивні перемоги учнів 60-90 років Червоненськоі ЗОШ. На всіх районних спортивних змаганнях школа займала перші-другі місця і називалась школою “Олімпійського резерву».

 

 

За багаторічну роботу Володимир Васильович нагороджений грамотами районного, обласного відділу освіти, і Міністрества освіти. Нагороджений значком «Відмінник ОСВІТИ України».

 

Володимир Васильович з великою повагою й вдячністю згадував колишнього голову районного спорткомітету – Анатолія Федоровича Ковтуна, який піклувався про вчителів, розумів їх і знаходив позитивне в їх діяльності.
Володимир Васильович при активній допомозі і співпраці з педагогічним колективом, колишнім директором школи – Олександром Васильовичем Сторожуком, вчителями: Н.А. Труновою, А.М Пишняк, Н.В. Масель, Т.І. Веремієнко, Л.О. І Жовтило, Н.І. Іванченко, Н.О. Богачовою, Л.І. Дюсенбаєвою втілювали у життя основні завдання фізичного виховання дітей. Зміцнювали здоров’я, залучали до суспільно-корисної праці, готували до захисту Батьківщини, виховували високі моральні якості.”

 

За матеріалами статті Василя Євгеновича Коновалова, колишнього вчителя фізичного виховання Крилівської школи.

 

***

Від себе хочу додати: у Володимира Васильовича була чудова дружина, яка також багато років викладала у Червоненській ЗОШ. Вона народила йому двох дітей: Віру та Юрія. Мешкала родина Мар’янків поруч зі школою, тому видатному вчителю фізкультури завжди було легко тримати все під контролем. У сім’ї панувала злагода та дисципліна. Батьки вчителі виховали чудових дітей, які у майбутньому здобули гарну освіту, але не у спортивній галузі.

_______________________

Шановні мешканці громади, з дня на день закінчується голосування у проекті “Громада на всі 100” де ми маємо можливість виграти спортивне обладнання для нашої ОТГ. Давайте не спаплюжимо надбання Мар’янка Володимира Васильовича, та посядемо призові місця🥇🥇🥇

 

Щира подяка при створенні матеріалу:

Сину Володимира Васильовича – Мар’янку Юрію Володимировичу за надані світлини та розповідь.

Гарному знайомому та колезі Володимира Васильовича – Коновалову Василю Євгеновичу за його статтю.

Директору Червоненського ліцею – Іщук Ліні Миколаївні за надані матеріали з бібліотеки.

Усім небайдужим мешканцям, які згадали добре ім’я та дали поштовх для цього матеріалу.

 

На розвиток сайту

Антон Булій