Розділи сайту
Краєзнавство: стиль життя чи професія
Я є українець, по духу, роду та крові. Люблю свою батьківщину, велику і малу. Малою для мене є селище Червоне , де я й познайомився з чудовими особистостями, які відкрили мені неймовірний світ краєзнавства.
***
Зростаючи у родині, де любов до рідного краю була завжди на першому місці, незважаючи на нашу географічну мандрівку по життю, я лише у зрілому віці зрозумів, що таке щирий потяг до пізнання. Коли ти, лише від думки про подорож до Червоного, вже отримуєш мурахи по тілу. Повератючи на Кодню, серце вже починає калатати, а табличка Великі Мошківці викликає бажання не їхати, а бігти полем якнайшвидше до Червоного! Так було завжди, але тоді це було неусвідомлено, поверхнево. Тепер я ціную кожну секунду у селищі, кожен об’єкт, кожну живу істоту, комашку. Я забуваю про всі негаразди перебуваючи тут.
Це емоції дитини, прості та щирі. А ось, коли вони ще підкріплюються історичними фактами, дослідженнями пращурів…ооо, це вже найвищий дзен, який не здобути і у горах Тібету. Коли ти дізнаєшся, що тут відбувалося 50-150 років тому. Візуалізуєш собі ці всі події (а з уявою у мене більше ніж я вам скажу). Далі настає непереламне бажання ділитися з іншими своїми знаннями. Так, це потрібно неодмінно робити, бо історія така штука, пишеться поколіннями. Головне, щоб було кому з трепетом та любов’ю це робити, як наші краєзнавці сучасності.
***
Почну, звичайно, з Андрійчук Тетяни Григорівни , з якої і відбувся поштовх до краєзнавства. Історичний фундамент Бачинського Валерія Станіславовича дуже гарно відіграв свою роль, тому й сприйняття пізнання рідного краю було легким і захоплюючим. Тетяна Григорівна, окрім свого величезного пласту знань про наш край, познайомила мене з чудовими однодумцями та колегами. Дуже їй вдячний і за контакти мешканців селища, які надали мені вичерпну інформацію про вже забуті моменти життя у Червоному…
Марищенко Ярослав Семенович – це “сірий кардинал” історичних відомостей про наш край. Проживаючи вже рівно 50 років у Житомирі, він і досі видає таке, що волосся на голові здіймається. Окрім своєї чудової книги про Краєзнавство – “Червоне і Малі Мошківці поєднані навіки” – він має ще на 10 таких видань матеріалу. Дай Боже йому здоров’я та наснаги і ми ще почуємо не одну цікаву розповідь про формування русла Пустохи або чиюсь видатну родину….
Савченко Володимир Адамович …. Не можу не згадати і його. Людина, яка на постійній основі допомагає нам. Особисто я не уявляю, як без нього я б ідентифікував ті сотні світлин, що він допоміг мені розгледіти. Людина-унікум. Він знає дуже багатьох, окрім свого покоління. Щоразу дивуюся, як стільки інформації можна втримати у голові.
Шинкарук Лариса Федорівна – сестра відомого Шинкарука Володимира Федоровича, яка нещодавно випустила чудову книгу “Про тебе слово, рідний краю!, у якій доступно об’єднала усі попередні матеріали, доповнила цікавими та новими фактами про нашу громаду.
***
Мокрицький Георгій Павлович – людина, книга якої є для мене еталоном розповіді про наше селище. Маючи великий досвід в архітектурі, він створив ШЕДЕВР, який я перечитував не один раз. Подарував друзям його книгу “Червоне. З історії містечка”, яка склала на них чудове враження про селище. Особливо архітектори в захваті від другої частини книги, де достеменно розібрана архітектура палацу Грохольських-Терещенків. Світла пам’ять йому…
***
Дуже дякую усім мешканцям, які надали мені вичерпну інформацію під час відродження сайту. Кожен мій допис вишитий нитками ваших спогадів, без них не було б гарної краєзнавчої вишиванки – ProChervone.com! Ще раз, вітаю усіх причетних, дуже ціную вашу небайдужість та ентузіазм. Разом – ми сила!
Адміністрація сайту
========================
Напередодні Всеукраїнського дня краєзнавців КЗ “Житомирський краєзнавчий музей” під керівництвом Людмили Журавської було проведено семінар-практикум директорів народних і муніципальних музеїв Житомирської області на прикладі експозиції музею історії села Кодні. Робота семінару пройшла жваво, плідно, цікаво.
Приємно те, що 2024 року з групою краєзнавців-гуртківців і працівників КЗ “Центр культури і дозвілля” ми відвідували цей славетний край.
Дорогі КОЛЕГИ-КРАЄЗНАВЦІ! Щиро вітаю усіх з цим ДНЕМ!
Дякую за ентузіазм та прагнення все більше і більше пізнати свій рідний край, його природу, історію, його людей, які творили і творять цю історію.
Дякую за співпрацю подружжю Обштатів, Ярославу Марищенку, Антону Булію, Сергію Собчуку, Ларисі Шинкарук та всім небайдужим до цієї гідної справи.
Любі мої КРАЄЗНАВЧИКИ!
Відвідуючи гурток “Краєзнавство і туризм”, ви маєте змогу ознайомитися з традиціями і звичаями українського народу, історією Червоного та інших населених пунктів громади, вивчати і зберігати природу рідного краю, приймати участь у роботах для відкриття нових туристичних локацій (на прикладі воловень), у проведенні масштабних заходів, зустрічатися з цікавими людьми та багато іншого. Я вдячна вам за Вашу активність і допитливість.
Барвистих стежинок вам у світ пізнання своєї малої і великої Батьківщини. Плідних і цікавих літніх канікул!
